Description of the article

Date of publication

29.08.2020


Publisher name

Научен Хронограф


journal name

Научен вектор на Балканите, № 3(9) 29.08.2020


DOI

10.34671/SCH.SVB.2020.0403.0012


Authors

RUS: Гонца Ирина Семеновна-Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины,ENG: Hontsa Iryna Semenivna-Uman state pedagogical university named Pavlo Tychyna,UKR: Гонца Ірина Семенівна-Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,


Titles

UKR ОЙКОНІМИ ЧЕРКАЩИНИ У ФОРМІ SINGULARIA TANTUM

ENG SINGULARIA TANTUM PLACE-NAMES OF CHERKASY OBLAST

RUS ОЙКОНИМЫ В ФОРМЕ SINGULARIA TANTUM


Annotations

UKR Стаття продовжує цикл публікацій автора з питань української регіональної ономастики. У ній здійснено аналіз назв населених пунктів Черкащини, що вживаються у формі називного відмінку однини, простежено становлення ойконімів від моменту першої фіксації в документах до наших днів. Досліджуваний матеріал згруповано за лексико-семантичними ознаками, як внутрішніми, так і зовнішніми, покладеними в основу ойконімної номінації, де для кожного класу вихідних пропріативів існують свої принципи та способи назвотворення. Встановлено, що ця модель ойконімів є виразно новою й насамперед характерна для адміністративно несамостійних поселень (хуторів, присілків і под.). Найвищу регулярність з-поміж відонімних дериватів посідають номінації, мотиваторами для яких стали прізвищеві назви на -ськ- / -цьк-. У більшості випадків - це антропоніми, що вказують на посесора чоловічої статі. Чималу групу становлять ойконіми, твірною лексемою яких виступають власне українські антропоніми із формантом -енк-о, та назви поселень, похідні від слов’янських автохтонних особових імен із суфіксальними морфами на приголосний -к-. Слов’янські автохтонні особові назви, насамперед прізвища або прізвищеві назви, в основному не виходять за межі стандартного корпусу особових назв і фіксовані в антропонімних словниках та історико-статистичних джерелах. Такі утворення містять вказівку як на пряме відношення окресленої мікротериторії до конкретного власника, так і на опосередковану належність суб’єктові (чи групі суб’єктів) певного денотата. Доведено, що семантичні характеристики апелятивної та пропріальної лексики суттєво різняться між собою. З’ясовано, що для різних класів онімів існують неоднакові критерії семантичного аналізу. Практична цінність статті полягає в тому, що виокремлені власні назви людей із архаїчних типів географічних назв Черкащини поповнили загальнослов’янський антропонімікон досліджаваного регіону. У результаті розвідки було встановлено особливості антропонімії, що виділена з архаїчних ойконімних типів. Спадна тенденція простежується серед найменувань поселень, що виникли в результаті онімізації жіночих імен та прізвищ.

ENG The article continues the author's series of publications on Ukrainian regional onomastics. It analyzes the names of settlements in the Cherkasy oblast, which are used in the nominative singular form, traced the formation of place-names from the moment of the first fixation in documents to the present day. The studied material is grouped according to lexical and semantic features, both internal and external, which form the basis of the place-names nomination, where for each class of source propriatives there are their own principles and methods of naming. It is established that this model of place-names is distinctly new and, first of all, is characteristic of administratively independent settlements (small villages, hamlets, etc.). The highest regularity among well-known derivatives is occupied by nominations, motivated by surnames in -sk- / -tsk-. In most cases, these are anthroponyms that indicate a male possessor. A large group consists of place-names, the creative lexical tokens of which are actually Ukrainian anthroponyms with the formant -enk-o, and names of settlements derived from Slavic autochthonous personal names with suffixal morphemes on the consonant -k-. Slavic autochthonous personal names, first of all surnames, generally do not go beyond the standard corpus of personal names and are fixed in anthroponymic dictionaries and historical and statistical sources. Such formations contain an indication both of the direct relation of the delineated microterritory to a specific owner, and of the indirect belonging to a subject (or group of subjects) of a certain denotation. It is proved that the semantic characteristics of appellation and proprial vocabulary differ significantly. It has been found that there are different criteria for semantic analysis for different classes of onyms. The practical value of the article is that the isolated proper names of people from the archaic types of geographical names of Cherkasy oblast added to the all-Slavic anthroponymicon of the studied region. As a result of exploration, the peculiarities of anthroponymy, which was distinguished from archaic place-names types, were established. The declining trend can be traced among the names of settlements that arose as a result of the onimization of female names and surnames.

RUS Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросам украинской региональной ономастики. В ней проведен анализ названий населенных пунктов Черкасчины в форме именительного падежа единственного числа, прослеживается становление ойконимов с момента первой фиксации в документах до наших дней. Исследуемый материал сгруппирован по лексико-семантическим признакам, как внутренними, так и внешними, положенными в основу ойконимной номинации, где для каждого класса проприативов существуют свои принципы и способы создания. Установлено, что эта модель ойконимов есть определенно новой и прежде всего характерна для административно несамостоятельных поселений (хуторов, поселков и под.). Самую высокую регулярность среди отонимных дериватов занимают номинации, мотивирующей лексемой которых стали фамильные названия -ськ- / -цьк-. В большинстве случаев - это антропонимы, указывающие на посессора мужского пола. Немалую группу составляют ойконимы, мотивирующей лексемой которых выступают собственно украинские антропонимы с формантом -енко-о, и названия поселений, производные от славянских автохтонных личных имен из суффиксальными морфами на согласный -к-. Славянские автохтонные личные названия, прежде всего фамилии или фамильные названия, в основном не выходят за пределы стандартного корпуса личных имен и зафиксированные в антропонимических словарях и историко-статистических источниках. Такие образования содержат указание как на прямое отношение очерченной микротерритории к конкретному владельца, так и на косвенную принадлежность субъекту (или группе субъектов) определенного денотата. Доказано, что семантические характеристики апелятивной и проприальной лексики существенно различаются между собой. Выяснено, что для разных классов онимов существуют неодинаковые критерии семантического анализа. Практическая ценность статьи состоит в том, что выделеные имена людей с архаичных типов географических названий Черкасчины пополнили общеславянский антропонимикон исследованого региона. В результате разведки были установлены особенности антропонимии, выделенной из архаичных ойконимных типов. Нисходящая тенденция прослеживается среди наименований поселений, возникших в результате онимизации женских имен и фамилий.


Full article text
14-Hontsa.pdf