Description of the article

Date of publication

29.08.2020


Publisher name

Научен Хронограф


journal name

Научен вектор на Балканите, № 3(9) 29.08.2020


DOI

10.34671/SCH.SVB.2020.0403.0010


Authors

RUS: Григоренко Татьяна Владимировна-Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины,ENG: Grygorenko Tetyana Volodуmyrivna-Uman state pedagogical university named Pavlo Tychyna,UKR: Григоренко Тетяна Володимирівна-Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,


Titles

UKR ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СЛОВА (ВІНОК - ВІНЕЦЬ)

ENG ETHNOCULTURAL POTENTIAL OF THE MEANING OF WORDS (WREATH - CROWN)

RUS ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ СЛОВА (ВЕНОК - ВЕНЕЦ)


Annotations

UKR Стаття продовжує цикл публікацій автора з питань української етнолінгвістики. Ідея семіотичного моделювання етнокультурної лексики (обрядової, звичаєвої, фольклорної, пов‘язаної з традиційною народною культурою) сьогодні набуває нових імпульсів, а дослідження з цього кола проблем - вибухового характеру. Реальний світ членований та інтерпретований через людське сприйняття у вигляді картин мови, створений чи виформований людиною під кутом зору її фізичної й духовної (ідеальної) взаємодії з середовищем, поданий концептуально. Концепт є фрагмент знання, досвід особистості, що включає як мовну, так і позамовну інформацію. Концептуальне моделювання об`єктів народної культури, їхній синкретичний опис шляхом побудови логіко-поняттєвих координат, дає змогу розкрити нові, малопомічені, приховані особливості структурування лексики за принципом полів - дериваційних, синонімічних, антонімічних чи епідигматичних. Реконструювати онтологічні та контекстуальні засади архаїчної мотивації лексики. Це дає змогу визначити національні пріоритети, етнонаціональні й стереотипні ознаки на тлі загальнонародних і загальномовних цінностей через проникнення у словесну та міфопоетичну символіку, змодельовану у цілісну систему. Кожна культура, своєрідно моделюючи свій ”мовний образ світу” або семіотичний код, виокремлює, лінгвалізує і модифікує фрагмент дійсності, позначається на значеннєвих та виражальних засобах конкретної мови, способах номінації культури, адже культура - це не стільки матеріальне явище, яке складається з речей, людей, їхньої поведінки, це організація цих складників у свідомості в певній моделі пізнання та інтерпретації світу. Мовна картина світу кожного народу спирається на свою концептосферу, чільне місце в якій належить флоризмам. Кожний з етносів, наприклад, східного слов‘янства, крім спільних, має специфічні асоціативи. Практична цінність статті полягає в тому, що поняття, закріплені в лексиці однієї мови безеквівалентні в іншій, показують, наскільки важлива дана реалія в житті окремо взятого народу як спосіб його національної самоідентифікації, відмежування від інших мовно-культурних спільнот.

ENG The article continues the series of publications of the author on Ukrainian ethnolinguistics. The idea of semiotic modeling of ethnocultural vocabulary (ritual, customary, folklore, connected with traditional folk culture) is gaining new impetus today, and research on this range of problems is explosive. The real world is articulated and interpreted through human perception in the form of pictures of language, created or shaped by man in terms of his physical and spiritual (ideal) interaction with the environment, presented conceptually. The concept is a fragment of knowledge, personal experience, which includes both linguistic and extralinguistic information. Conceptual modeling of objects of folk culture, their syncretic description by constructing logical-conceptual coordinates, allows to reveal new, little-noticed, hidden features of structuring vocabulary on the principle of fields - derivational, synonymous, antonymous or epidemigmatic. To reconstruct the ontological and contextual bases of archaic vocabulary motivation. This makes it possible to identify national priorities, ethno-national and stereotypical features against the background of national and common language values through the penetration of verbal and mythopoetic symbolism, modeled in a holistic system. Each culture, modeling its "linguistic image of the world" or semiotic code, identifies, lingualizes and modifies a fragment of reality, affects the meaning and expression of a particular language, ways of nominating culture, because culture is not so much a material phenomenon consisting of things. people, their behavior, is the organization of these components in the mind in a certain model of cognition and interpretation of the world. The linguistic picture of the world of each nation is based on its conceptual sphere, in which a prominent place belongs to florists. Each of the ethnic groups, for example, Eastern Slavs, in addition to common, has specific associates. The practical value of the article is that the concepts enshrined in the vocabulary of one language are equivalent to another, show how important this reality is in the life of an individual people as a way of their national self-identification, separation from other linguistic and cultural communities.

RUS Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросам украинской этнолингвистики. Идея семиотического моделирования этнокультурной лексики (обрядов, обычаев, фольклорной, связанной с традиционной народной культурой) сегодня приобретает новые импульсы, а исследования по этому кругу проблем - взрывного характера. Реальный мир членен и интерпретирован через человеческое восприятие в виде картин языка, созданный или сформованный человеком с точки зрения его физического и духовного (идеального) взаимодействия со средой, представленный концептуально. Концепт является фрагментом знания, опытом личности, включающий как языковую, так и внеязыковую информацию. Концептуальное моделирование объектов народной культуры, их синкретическое описание путем построения логико-понятийных координат, позволяет раскрыть новые, незамеченные, скрытые особенности структурирования лексики по принципу полей - деривационных, синонимических, антонимических или епидигматических. Реконструировать онтологические и контекстуальные основы архаической мотивации лексики. Это позволяет определить национальные приоритеты, этнонациональные и стереотипные признаки на фоне общенародных и общеязыковых ценностей из-за проникновения в словесную и мифопоэтичную символику, смоделированную в целостную систему. Каждая культура, своеобразно моделируя свой "языковой образ мира" или семиотический код, выделяет, лингвализирует и модифицирует фрагмент действительности, что сказывается на смысловых и выразительных средствах конкретного языка, способах номинации культуры. Ведь культура - это не столько материальное явление, которое состоит из вещей, людей, их поведения, это организация этих составляющих в сознании в определенной модели познания и интерпретации мира. Языковая картина мира каждого народа опирается на свою концептосферу, главное место в которой принадлежит флористике. Каждый из этносов, например, восточного славянства, кроме общих, имеет специфические асоциативы. Практическая ценность статьи состоит в том, что понятия, закрепленные в лексике одного языка безэквивалентные в другом, показывают, насколько важна данная реалия в жизни отдельно взятого народа как способ его национальной самоидентификации, отграничения от других культурно-культурных сообществ.


Full article text
12-Grygorenko.pdf